В будь-яку пору року канікули – це час, на який чекає кожна дитина. У віршах про канікули для дітей оживає світ пригод, безтурботних ігор, мандрів і щасливих моментів у колі друзів чи родини. Від літа до зими, кожна пора дарує особливий настрій, який так легко передати через риму.

Вірші про літні канікули
Літо – це свобода, сонце, річка і довгі прогулянки до пізнього вечора. Вірші про канікули літні передають енергію руху, радість безтурботності та ніжність до природи. У них звучить дзвінкий сміх, запах полуниць і шелест листя.
Нам довго спати ніколи –
Чекають нас пригоди
Великі і малі.
Купаємось, рибалимо
І навіть вище стали ми.
Корисно на природі –
В бабусі у селі.
(Ніна Колодяжна)
співає все навколо.
Канікули, канікули,
Канікули у школі!
А що таке канікули?
Це — літні дні барвисті,
Це час, коли нам ніколи,
Хоча б на мить присісти,
бо треба мчати босими
наввипередки з вітром,
з густих лісів приносити
горіхів повні відра.
Це час у річці хлюпатись,
підсмажувати спини
і зранку в лузі слухати
тонку струну бджолину…
Це час, коли за друзями
ми скучим, як ніколи,
і нам страшенно хочеться
скоріше знов до школи!
(А. Костецький)
Тому поспати ніколи ні друзям, ні мені.
А я ж Тамарі Павлівні у школі слово дав,
Що влітку ще й читатиму. Я й татові казав.
Беру з полиці книжку про місяць і зірки.
Невже їх скільки в космосі? Великі маяки!
Я сам собі дивуюся: оце то я утнув,
Сторінка за сторінкою – і книжку проковтнув!
З кутка на мене коситься новий футбольний.
Агов, бібліотекарі, до вас іде читач!
(Н.Карпенко)
І вільна воля, і весела гра!
До творчості своєї власні кроки,
Всім задумам збуватися пора.
Все, що хотілось, можна вже робити:
Піти на річку, озеро, ставки…
Співати, малювати чи ліпити…
Канікули — це здорово, таки…
Книжки цікаві можна почитати
І з друзями зустрітися завжди.
Й на скутері частіше поганяти,
А ще ж є літаки і поїзди,
Що повезуть до діда і бабусі,
На тепле море, чи в густі ліси.
Де можна тільки в шортах й капелюсі,
Босоніж мчати по дзвінкій росі.
Бо це вже літо! Дітям вільна воля,
Щоб сили набиратися щодня,
Плести віночки гарні серед поля
І по травичці бігти навмання…
Тож гарно, діти, всі відпочивайте!
Сил набирайтеся і весело живіть.
Та правила безпеки пам’ятайте,
Життя своє й здоров’я бережіть!
(Н.Красоткіна)
У літечко біжить.
Теплом всіх пригощає,
Струмочком дзюркотить.
І ми радієм разом
Яскравій цій порі.
Багато друзів літо
Приносить дітворі.
Сплітаємо віночок
Із сміху і пісень.
Із друзями проводимо
Ми кожен літній день.
Нас сонечко чарує,
Дарує нам дива.
Яка весела, радісна,
Чудова ця пора!
Я всміхаюсь сонечку:
– Здрастуй, золоте!
Я всміхаюсь квітоньці,
Хай вона цвіте!
(Павло Тичина)
Веселими птахами,
Зеленіє – листячком,
Грає з дітлахами.
У дітей канікули –
Можна відсипатись.
Але спати нІколи –
Треба нагулятись.
Закликає літнє небо
Й природа навколо
Погуляти, бо не треба
Ходити до школи.
Кличе літнє сонечко
Дітей до засмаги,
Загляда в віконечко,
Надає наснаги.
Освіжає річечка
Тільця загорілі,
Що з зими до літечка
Зовсім були білі.
Поплавця спостерігати
Кличе щедра річка –
Може зважиться з ним грати
Окунь чи плотвичка.
Кличе м’яч швидкий, стрибучий,
Кличуть і педалі,
Та привабливо блискучі
Всі велодеталі.
– Спочивайте, любі діти, –
Кажуть літні друзі –
Тепле сонечко і квіти,
І коник у лузі.
-Утішайтесь літечком, –
Сюрчить в траві коник,
-До тих пір як дІточок
Шкільний скличе дзвоник.
(Микола Холодов)
Від книжок і зошитів відвикли ми,
Знаєте чому так любимо ми школу?
А тому, що в школі є канікули.
Посеред канікул хочу я до школи,
Кожен однокласник – мені друг і брат,
Поганяти з ними у дворі футбола
І позачіпатися до дівчат.
Ми після канікул станемо сильніші,
Сядемо за парти до своїх книжок,
Дзвоник на перерву завжди веселіший,
Ніж такий же самий дзвоник на урок.
Не тужи за нами, школо, рідна школо,
Поверне́ться скоро вся твоя сім’я,
Не свари на мене, таточку, ніколи,
А згадай, як був такий сами́й, як я.
(олександр Шевченко)
Гусенят малих гойдаю,
Діточок сільських купаю,
Хвилями цілую-граюсь.
Пошепочусь з осокою,
Довгокосою вербою,
Навіть лебедиків пару
У дорогу проводжаю.
Навесні їх зустрічаю,
Прилетять до мене, знаю.
Взимку гарно замерзаю
Й на санчатах всіх катаю.
Відпочинете ви де ще
Так, як в лісі на…( озерці).
(Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський)
Вірші про зимові канікули
Зимові вірші – це про свята, тепло в домі та снігові розваги. Вірші про зимові канікули сповнені передчуття чудес, духу Різдва, іграшок на ялинці та запаху мандаринок. Це час, коли хочеться мріяти, читати книжки під ковдрою й дивитися на сніг за вікном.
Що тихо падає до ніг.
Люблю каток і ковзани
Така потіха дітвори.
Люблю канікули зимові,
У цій порі вони чудові.
Люблю ялинку чарівну
Красуню ніжну лісову.
Люблю колядки різдвяні
Веселі щедри гомінкі.
Люблю світанок зимній я
Це ж Україна вся моя!
(Антоніна Грицаюк)
Відперервано перерви:
Ми не ходимо до школи –
Заспокоюємо нерви.
Відконтролено контрольні,
Відоцінено оцінки –
Будем свято святкувати
Новорічної ялинки.
Буде зимно-сніжно-дивно,
Буде вогників без ліку:
Задля того ми й вчимося,
Щоб довчитись до каніку…
(Григорій Фалькович)
Ковзани-пустуни.
Тільки ранок наступає —
Вже на вулиці вони.
їм сподобавсь дуже лід —
Я ж спізнився на обід.
І мені сказала мама:
— Просто горе з ковзанами!
Отакі-то ковзани,
Ковзани-пустуни!
(Грицько Бойко)
малими санками додолу з гори!
Мов вихор у вухах гуде та й гуде,
а зайчик за мною навзаводи йде.
Сніг білий врочисто сія на гілках,
мигочуть високі смереки в очах,
і грає на сонці льодистий жемчуг,
проміння встеляє м’ягесенький пух.
Я мчусь на гринджолах та й льотом стріли:
ой, зайчику-брате, спішись, дожени!
Бо лишишся ззаду моїх гринджолят, –
ого, не доженеш, не псуй ноженят!
(В. Лебедова)
Накатаюсь досхочу.
Все униз, униз, униз –
Мимо сосен і беріз.
Я веду, веду, веду –
Саночки на поводу,
Бо з гори санки летять,
А на гору – не хотять…
(Григорій Бойко)
У цих віршах відчувається магія, яку неможливо передати інакше, ніж через поетичне слово.
Вірші про осінні канікули
Осінні канікули – короткі, але дуже атмосферні. Вірші про осінні канікули описують золоті дерева, калюжі, шум дощу та теплий чай у долонях. У них часто звучать нотки спокою, ностальгії та особистих відкриттів.
Час даремно ми не гаєм.
Сонячні та теплі дні
З класом дружно проводжаєм.
Барви осені чарують.
Все яскраве,золоте,
Подих вітру й лист осінній…
Фото Вам розкаже все!
Довгі коси розплела,
Спілі яблука на возі
До бабусі привезла.
Вітром двері відчинила:
– Дари з воза забирайте!
Павутинкою злетіла:
– Через рік мене чекайте!
(Лідія Новикова)
Літа й не бувало, –
Я під вишнями іду,
Листя геть опало.
Голі вишні і бузок
В тихому підтинні.
Он лише один листок
Звис на павутинні.
Зачепився нашвидку
За гіллячку нижню.
Видно, боляче листку
Покидати вишню.
Я візьму його мерщій,
Занесу до хати.
Він у читанці моїй
Буде сумувати.
(В. Швець)
Красива, фантастична, золота!
І вересневі ранки – теплі, босі,
І вечори, й холодна ніч густа…
І кава ароматна на світанні,
І неба ясно-синя височінь…
Нехай ця осінь втілює бажання,
Тож відпускайте мрії в далечінь!
(Вікторія Чорній)
У барвах золотих
I дивляться на мене,
А я дивлюсь на них.
Ось листячко упало…
Нагнувсь я до листка:
Вiн жовтий i трипалий,
Мов лапка гусака.
(Григорій Бойко)
Осінь у віршах – це пора, коли хочеться вдивлятись у небо, знаходити нові кольори в природі та повертатися до школи з новими ідеями. Один вірш про канікули восени здатен передати цілу палітру відчуттів.
Весняний настрій канікул у віршах
Весна – пора надій і натхнення. Вірші про канікули для дітей у цю пору розповідають про повернення тепла, спів птахів, перші паростки та бажання гратися на дворі до темряви. У них панує легкість, рух і прагнення до нового.
А я люблю, щоб було що згадати.
Я – Вітер, від природи мандрівник.
Сьогодні душу радують Карпати.
Ні з чим їх непорівняна краса,
Захоплюючі у полон простори.
Увесь наш світ – суцільні чудеса.
А краще гір бувають тільки гори.
(Світлана Вітер)
За те я мала відпочинок – просто золотий!
На природі при погоді ми відпочивали,
Мама, тато й братик – трішки навіть засмагали.
А ще бачили багацько різних квітів в лісі,
І горобчиків маленьких що у нашій стрісі.
Чула я й пташині співи – чарівнії хори,
З задоволенням купалась у зеленім морі.
Добре там відпочивати де рідна природа,
Шкода тільки що не часто є така нагода.
От у рідній школі я трудитимусь і далі,
Будуть в мене і ще кращі природні медалі!
(Калиновий)
всміхнулося тихесенько,
повеселішало село,
і річці нашій весело!
Вода лоскоче береги,
а ті сміються квітами.
Мчимо, веселі, у луги –
діждалися канікул ми.
(Валентин Струтинський)
Весняні канікули – короткі, але яскраві. І кожен дитячий вірш про канікули у цей період сповнений очікування змін і маленьких див.

Канікули мають свій настрій у кожну пору року, від жаркого літа до зимової тиші. І кожен вірш про канікули – це маленька історія, у якій дитина впізнає себе. Такі тексти не лише прикрашають дитинство, а й навчають помічати деталі, радіти простим речам і берегти світлі спогади.