Хоча кашель, задишка та біль у грудях є найпоширенішими симптомами раку легень, існують також деякі рідкісні прояви цього захворювання.
Рідкісні симптоми:
- Синдром Горнера: Це поєднання опущення верхньої повіки (птоз), звуження зіниці (міоз) та зменшення потовиділення на одній стороні обличчя. Виникає при ураженні нервів, що йдуть до ока, часто при пухлинах верхівки легені (Панкоста).
- Синдром верхньої порожнистої вени: Виникає при здавленні верхньої порожнистої вени пухлиною. Проявляється набряком обличчя, шиї, верхньої частини грудей та рук, головним болем, запамороченням.
- Паранеопластичні синдроми: Це група різноманітних симптомів, що виникають внаслідок вироблення пухлиною біологічно активних речовин. Можуть проявлятися неврологічними, ендокринними, шкірними та іншими порушеннями. Наприклад, синдром Кушинга (підвищення рівня кортизолу), гіперкальціємія (підвищення рівня кальцію в крові).
- Плевральний випіт: Накопичення рідини в плевральній порожнині, що може призводити до задишки та болю в грудях.
- Перикардит: Запалення перикарда (оболонки серця), що може проявлятися болем у грудях, задишкою, серцебиттям.
Рідкісні форми раку легень.
Карциноїд легень
Карциноїд легень – це тип нейроендокринної пухлини, що розвивається з клітин, які виробляють гормони. Хоча він є злоякісним, зазвичай росте повільно і рідко метастазує (поширюється на інші органи) в порівнянні з іншими типами раку легень.
Типи карциноїду легень:
- Типовий карциноїд: Найпоширеніший тип, становить близько 90% випадків. Росте повільно, має сприятливий прогноз.
- Атиповий карциноїд: Менш поширений, агресивніший за типовий карциноїд, має тенденцію до метастазування.
Фактори ризику:
- Куріння: Хоча зв’язок між курінням та карциноїдом легень не такий сильний, як при інших типах раку легень, куріння все ж таки збільшує ризик розвитку цього захворювання.
- Генетична схильність: У деяких сім’ях спостерігається підвищений ризик розвитку карциноїду легень.
Симптоми:
На ранніх стадіях карциноїд легень може протікати безсимптомно. З розвитком захворювання можуть з’являтися такі симптоми:
- Кашель: Постійний кашель, який може супроводжуватися кровохарканням.
- Задишка: Утруднене дихання, особливо при фізичному навантаженні.
- Хрипи: Свистячі звуки при диханні.
- Рецидивуючі пневмонії: Повторні запалення легень.
- Карциноїдний синдром: Виникає у невеликої кількості пацієнтів (близько 2%) внаслідок вироблення пухлиною гормонів (серотоніну, брадикініну, гістаміну). Проявляється припливами, діареєю, бронхоспазмом, серцебиттям.
Діагностика:
- Рентгенографія грудної клітки: Може виявити пухлину в легенях.
- Комп’ютерна томографія (КТ): Дозволяє детальніше візуалізувати пухлину та оцінити її поширеність.
- Бронхоскопія: Ендоскопічне дослідження бронхів з можливістю взяття біопсії.
- Біопсія: Взяття зразка тканини пухлини для мікроскопічного дослідження та підтвердження діагнозу.
Лікування:
Основним методом лікування карциноїду легень є хірургічне видалення пухлини. В залежності від стадії захворювання та інших факторів, можуть застосовуватися також хіміотерапія, радіотерапія та таргетна терапія.
Прогноз:
Прогноз при карциноїді легень зазвичай сприятливий, особливо при типовому карциноїді та ранній діагностиці. П’ятирічна виживаність при типовому карциноїді становить близько 90%.
Мезотеліома плеври
Мезотеліома плеври – це рідкісна, але агресивна форма раку, що вражає мезотелій, тонкий шар тканини, який вистилає плевру (оболонку легень) та грудну порожнину.
Основна причина:
- Вплив азбесту: Головним фактором ризику є тривалий контакт з азбестом, волокнистим мінералом, що раніше широко використовувався в будівництві, промисловості та виробництві деяких матеріалів. Вдихання азбестових волокон може призвести до розвитку мезотеліоми через десятиліття після впливу.
Інші фактори ризику:
Генетична схильність: У деяких сім’ях спостерігається підвищений ризик розвитку мезотеліоми.
- Вплив інших канцерогенів: Рідше, мезотеліома може бути пов’язана з впливом інших канцерогенів, таких як радіація та деякі віруси.
Симптоми:
На ранніх стадіях мезотеліома плеври може протікати безсимптомно. З розвитком захворювання з’являються такі симптоми:
- Задишка: Найпоширеніший симптом, що виникає внаслідок накопичення рідини в плевральній порожнині (плевральний випіт) та здавлення легень.
- Біль у грудях: Може бути тупим, ниючим або гострим, посилюватися при диханні або кашлі.
- Кашель: Сухий або з невеликою кількістю мокротиння.
- Втрата ваги: Безпричинна втрата ваги та апетиту.
- Втома: Загальна слабкість та швидка стомлюваність.
- Лихоманка: Підвищення температури тіла.
Діагностика:
- Рентгенографія грудної клітки: Може виявити плевральний випіт та потовщення плеври.
- Комп’ютерна томографія (КТ): Дозволяє детальніше візуалізувати пухлину та оцінити її поширеність.
- Біопсія: Взяття зразка тканини пухлини для мікроскопічного дослідження та підтвердження діагнозу.
- Торакоскопія: Ендоскопічне дослідження плевральної порожнини.
Лікування:
Лікування мезотеліоми плеври залежить від стадії захворювання, загального стану пацієнта та інших факторів. Можливі варіанти лікування включають:
- Хірургічне втручання: Видалення пухлини та частини плеври або легені.
- Хіміотерапія: Застосування протипухлинних препаратів.
- Радіотерапія: Використання іонізуючого випромінювання для знищення пухлинних клітин.
- Плевродез: Процедура, спрямована на склеювання листків плеври для запобігання накопиченню рідини.
- Паліативне лікування: Спрямоване на полегшення симптомів та покращення якості життя пацієнтів з невиліковною мезотеліомою.
Прогноз:
На жаль, прогноз при мезотеліомі плеври часто несприятливий, оскільки захворювання зазвичай діагностується на пізніх стадіях. Середня тривалість життя після постановки діагнозу становить від 12 до 21 місяця. Однак, раннє виявлення та лікування можуть покращити прогноз.
Лімфома легень
Лімфома легень – це злоякісне захворювання, при якому в легенях утворюється пухлина з лімфоцитів, клітин імунної системи. Вона може вражати лімфатичні вузли в легенях, бронхи, альвеоли або інші структури легеневої тканини.
Типи лімфоми легень:
- Первинна лімфома легень: Пухлина виникає безпосередньо в легенях. Цей тип зустрічається рідко.
- Вторинна лімфома легень: Пухлина поширюється в легені з інших органів, де вже є лімфома (наприклад, з лімфатичних вузлів). Цей тип зустрічається частіше.
Найпоширеніші типи лімфоми, що вражають легені:
- Неходжкінська лімфома: Група лімфом з різною агресивністю та прогнозом.
- Ходжкінська лімфома: Рідше вражає легені, ніж неходжкінська лімфома.
Фактори ризику:
- Ослаблена імунна система: Люди з ВІЛ-інфекцією, після трансплантації органів або з аутоімунними захворюваннями мають підвищений ризик розвитку лімфоми.
- Вік: Лімфома частіше зустрічається у людей старше 60 років.
- Вплив деяких вірусів: Вірус Епштейна-Барр та вірус гепатиту С можуть збільшувати ризик розвитку лімфоми.
Симптоми:
Симптоми лімфоми легень можуть бути неспецифічними та схожими на симптоми інших захворювань легень:
- Кашель: Сухий або з мокротинням.
- Задишка: Утруднене дихання.
- Біль у грудях: Може бути тупим, ниючим або гострим.
- Збільшення лімфатичних вузлів: Можуть збільшуватися лімфатичні вузли на шиї, в пахвових западинах або в середостінні (простір між легенями).
- Втрата ваги: Безпричинна втрата ваги та апетиту.
- Втома: Загальна слабкість та швидка стомлюваність.
- Лихоманка: Підвищення температури тіла.
- Нічна пітливість: Надмірне потовиділення вночі.
Діагностика:
- Рентгенографія грудної клітки: Може виявити збільшені лімфатичні вузли або пухлини в легенях.
- Комп’ютерна томографія (КТ): Дозволяє детальніше візуалізувати пухлину та оцінити її поширеність.
- Біопсія: Взяття зразка тканини пухлини для мікроскопічного дослідження та підтвердження діагнозу. Біопсію можна отримати за допомогою бронхоскопії, трансторакальної пункції або медіастиноскопії.
- ПЕТ-КТ: Дозволяє оцінити метаболічну активність пухлини та виявити метастази.
Лікування:
Лікування лімфоми легень залежить від типу лімфоми, стадії захворювання, загального стану пацієнта та інших факторів. Основні методи лікування включають:
- Хіміотерапія: Застосування протипухлинних препаратів.
- Радіотерапія: Використання іонізуючого випромінювання для знищення пухлинних клітин.
- Імунотерапія: Стимуляція імунної системи для боротьби з пухлиною.
- Таргетна терапія: Застосування препаратів, що діють на специфічні молекули, важливі для росту та розвитку пухлини.
Прогноз:
Прогноз при лімфомі легень залежить від типу пухлини, стадії захворювання, загального стану пацієнта та інших факторів. В цілому, прогноз при лімфомі легень кращий, ніж при інших типах раку легень.
