Коли англійці сумніваються, то вони питають та підкидають у кінець речення маленький гачок. Такий собі язиковий хвостик, який ловить відповідь навіть тоді, коли співрозмовник уже мовчить. Усе було б просто, якби ці гачки не змінювали форму залежно від настрою речення, часу доби й кількості кави в граматиці. Але діти швидко вчаться рибалити, коли знають, що й за що зачепити.
Як зрозуміти тему “Tag questions” та яке правило українською існує
Tag question має переклад як “питання з хвостиком”. Це коротке уточнення в кінці речення, яке ставлять для перевірки, чи співрозмовник погоджується.
Наприклад: You like pizza, don’t you? — “Тобі подобається піца, правда ж?”
Як зрозуміти тему “Tag questions”
У підручнику «Англійська мова. 7 клас» авторки Оксани Карпюк ця тема подається як обов’язкова частина граматичного курсу, з чітким формулюванням, прикладами й вправами.
У розділі Unit 5 зазначено: якщо речення стверджувальне, після нього додається заперечний хвостик. Якщо речення заперечне — хвостик буде стверджувальним. У ньому повторюється допоміжне або модальне дієслово з основного речення та особовий займенник. Це завжди коротка форма, що ніби «перепитує» — правильно ж?
Як пояснити “Tag questions” дитині
Спочатку варто сказати, що англійською іноді потрібно перепитати словами, які підтверджують сказане. Це працює як у розмові: хтось каже “Ти сьогодні гуляв”, а потім додає “Правда?”. У мові це виглядає як коротке питання, яке ставлять наприкінці речення.
Коли перше речення стверджувальне, наприкінці додається коротке заперечення. Якщо в реченні вже є частка не, тоді в кінці буде згода. У хвостику завжди два слова, одне з яких допоміжне, а друге замінює ім’я – наприклад, він, вона або ти.
Дитина має запам’ятати, що хвостик залежить від часу й змісту речення. Якщо речення розповідає про минуле, хвостик теж говорить про минуле. Якщо дія відбувається зараз, хвостик також буде в теперішньому часі. Таке коротке перепитування в кінці допомагає говорити впевнено.
Як відповідати на Tag questions
Коли хтось ставить запитання з хвостиком, відповідь має бути короткою, але точною. Тут важливо слухати не тільки саму фразу, а й її інтонацію. Якщо голос наприкінці піднімається – це справжнє питання, треба дати відповідь. Якщо голос опускається – це скоріше перевірка, чи погоджуєшся.
В англійській мові відповідь завжди починається з Yes або No, а далі – коротка форма дієслова, яка підходить до питання.
| Tag question | Правильна відповідь | Пояснення |
|---|---|---|
| You like juice, don’t you? | Yes, I do. | Ствердження → коротка позитивна відповідь |
| He is late, isn’t he? | Yes, he is. | Дієслово to be → is |
| She doesn’t read, does she? | No, she doesn’t. | Заперечення → коротка негативна |
| They will come, won’t they? | Yes, they will. | Модальне will → повторюється |
| We aren’t ready, are we? | No, we aren’t. | Повторюємо to be у відповідному часі |
У відповідях немає зайвих слів. Головне – підібрати правильну частинку: do, does, did, am, is, are, will. Усе залежить від того, що було у питанні. Такі короткі відповіді вчать думати чітко і не розтягувати розмову зайвими словами.
Винятки у темі “Tag questions”
Навіть у простому правилі завжди знайдеться кілька ситуацій, де все працює інакше. Tag questions не виняток. Деякі конструкції звучать не так, як підказує логіка, бо в мові є свої звички. Саме вони й формують перелік винятків, які треба запам’ятати на слух.
- I am — завжди має хвостик aren’t I.
- Let’s — завжди отримує хвостик shall we.
- Nothing, nobody, no one — сприймаються як заперечення, тому хвостик буде стверджувальний.
- Everything, everyone, somebody — сприймаються як ствердження, тому хвостик буде заперечний.
- Used to — не має чіткої форми, але найчастіше вживається хвостик didn’t.
- Have as possession — у британській англійській можливі дві форми: haven’t they або don’t they.
- Imperatives — якщо фраза наказова, використовують хвостики will you, won’t you, would you залежно від тону.
- Never, rarely, hardly, seldom — хоча немає частки заперечення, вони вважаються заперечними словами, тому хвостик буде стверджувальний.
Ці особливі випадки з’являються в живій мові найчастіше тоді, коли інтонація або логіка речення відрізняється від звичного зразка. Якщо їх пропустити, виникають помилки, які відразу чутно. Щоб запам’ятати винятки, варто тренувати їх окремо, бо саме вони найчастіше трапляються в розмовах. Правильна форма хвостика показує не лише знання граматики, а ще й уважність до змісту.
