Слово здається простим, але саме воно часто викликає сумніви в мовців, особливо в усному мовленні. Прикметники зі ступенями порівняння формуються за певними правилами, які закріплені в словниках і підручниках. Щоб не помилятися в написанні, варто опиратися на норму, а не на інтуїцію.
Як утворюються ступені порівняння прикметників
Ця тема входить до навчальної програми з 6 класу в межах розділу прикметник і розглядається як основа морфологічної структури мови. У 9–10 класах вона аналізується детальніше на рівні норм і винятків зі стилістичними коментарями.
Учні опановують правила чергування звуків, усвідомлюють закономірності та уникнення надлишкових суфіксів у розмовному мовленні. У програмі також подається зв’язок із темами повних і коротких форм прикметників, стилістичних варіантів і спрощення в правописі.
Основні способи творення вищого ступеня
Правильно сформований вищий ступінь прикметника не лише збагачує мову, а й допомагає уникати граматичних помилок. У процесі навчання учні засвоюють логіку побудови таких форм і вчаться відрізняти правильні моделі від розмовних викривлень. Усе ґрунтується на структурі слова і звукових закономірностях.
Основні способи творення вищого ступеня:
- Додавання суфікса -ш або -іш.
- Зміна основи через чергування приголосних.
- Випадіння приголосних, характерне для слів на -к, -г, -х.
- Узгодження з нормою звучання без зайвих елементів.
Форми, створені цими способами, використовуються у всіх стилях мови. Письмова форма закріплюється у словниках, а в усному мовленні рекомендовано дотримуватися тих самих правил. Такий підхід спрощує навчання і формує навичку точного мовлення.
Творення прикметників з правильною формою вищого ступеня
Щоб прикметник у вищому ступені звучав грамотно і природно, потрібно орієнтуватися на офіційні мовні норми. Усі моделі базуються на зміні основи або додаванні продуктивного суфікса. Словники і підручники містять усталені форми, які рекомендовано вживати як у письмі, так і в мовленні.
| Початкова форма | Вищий ступінь |
|---|---|
| тонкий | тонший |
| глибокий | глибший |
| солодкий | солодший |
| вузький | вужчий |
| легкий | легший |
Ці форми відповідають правилам, поданим у шкільних підручниках з 6 класу і підтримуються правописом 2019 року. Їх правильне вживання дозволяє уникати типових помилок і формує стабільну мовну грамотність.
Слово “тонший” у правописі
Усі офіційні джерела подають лише один правильний варіант прикметника у вищому ступені — тонший. Форма “тоньший” не відповідає жодному правилу української мови та вважається порушенням орфографічної норми. Її немає в академічних словниках, а вживання суперечить структурі слова і загальноприйнятим правилам творення ступенів порівняння.
Підтвердження з офіційних джерел:
- «Український правопис», 2019 — у параграфі 63 наведено правило творення вищого ступеня якісних прикметників через суфікси -ш або -іш без додавання м’якого знака після приголосного.
- «Українська мова, 6 клас», автор Заболотний О. В., Заболотний В. В., 2021 рік — у розділі «Прикметник» учням пропонуються моделі правильного творення форм: тонкий → тонший, вузький → вужчий, легкий → легший.
- «Словник труднощів української мови», автор Світлана Караванська, видання 2015 року — окремо вказано, що форми на зразок тоньший є граматично неправильними та трапляються у просторіччі або під впливом чужомовних зразків.
Форма «тонший» узгоджується з вимогами правопису і є єдиною нормою у письмі й усному мовленні.
Форма «тонший» підтверджена у словниках і граматиках, вона відповідає правилу творення вищого ступеня якісного прикметника. Написання «тоньший» – поширена помилка, яка суперечить офіційним джерелам. Достатньо знати логіку творення і все стане простіше.
