20 фільмів про війну в Україні

Зміст

Україна, як і багато інших країн, має багату історію війни. Цю історію відобразили у багатьох фільмах, що розповідають про різні періоди конфліктів, які торкнулися української землі. У цій статті ми розповімо вам про 20 фільмів, у яких кожен зможе побачити ті події, які українці переживають вже не перший рік. 

Фільми про російсько-українську війну на Донбасі

Донбас (2018)

“Донбас” – це авторський кінопроект Сергія Лозниці, який відтворює на екрані тринадцять реальних історій, що відбулися на сході України після 2014 року. Глядач поглиблюється у атмосферу хаосу та страху, яка окутує Донбас. Герої історій плавно переходять з одного епізоду в інший, демонструючи, як війна вплинула на всі сфери життя. Глядачі стануть свідками справжнього весілля, яке відбувається під салютом автоматних вогнів в окупованому Донецьку.

Явних проявів немає (2017)

У мирному житті українські воїни зіткнуться з безліччю викликів, і не завжди очевидно, де саме закінчується війна. У цьому проекті розповідається історія сильної жінки, яка повертається додому з передової. Героїня спілкується з психологами і бореться з посттравматичним стресовим розладом та постійними панічними нападами. Оксана вкладає всі зусилля, щоб повернутися до звичайного життя.

Земля блакитна ніби апельсин (2020)

Дія фільму відбувається в так званій “червоній зоні” Донбасу, де триває війна вже понад п’ять років. Початок військового конфлікту радикально змінив життя місцевих мешканців. Тридцятишестирічна героїня самотужки виховує четверо дітей. Незважаючи на постійні труднощі, Анна разом з дітьми – щаслива та життєрадісна сім’я. Вони захоплюються грою на музичних інструментах та одночасно знімають відео про військове життя.

Невидимий батальйон (2017)

“Невидимий батальйон” – це український документальний фільм, який розповідає про життя та подвиги жінок, які воювали на сході України в складі Збройних Сил або добровольчих батальйонів під час Російсько-української війни.

У фільмі представлені реальні історії жінок-воїнів, які стали частиною військових подій на сході України. Вони діляться своїми переживаннями, враженнями та внутрішнім болем, який вони відчувають під час війни. Фільм показує, як ці жінки, забуваючи про стереотипи та традиційні ролі, виступають на захист своєї країни та своїх співвітчизників.

Віддалений гавкіт собак (2017)

“Віддалений гавкіт собак” – фільм датсько-шведсько-фінського виробництва, який був знятий в селі Гнутово Донецької області в період з 2015 по 2017 рік. У фільмі розповідається про життя дев’ятирічного хлопчика Олежки, який разом зі своєю бабусею Александрою проживає в селі Гнутово Донецької області, неподалік від лінії фронту.

Не маючи куди виїхати з рідного села, вони лише спостерігають, як інші мешканці виїжджають звідти. Життя стає нестерпним через постійні обстріли, і російська агресія не знає кінця. Режисер через очі дитини увічнив війну, яка триває на сході, та зростання в умовах цієї війни.

Важливо наголосити, що цей фільм увійшов до шкільної програми Данії.

Зошит війни (2020)

Цей фільм створений на основі особистих відеозаписів з телефонів та камер українських військових та добровольців. Він запрошує глядача у сюрреалістичну подорож на фронт війни з Росією – у дивний загробний світ, де господарюють закони, відмінні від звичайного світу. Тут інша поведінка, інші стосунки, інший гумор. Герої прокидаються і засинають, радіють і плачуть, знімають відео і завжди відчувають, що запис може закінчитися в будь-який момент.

Світова прем’єра фільму відбулася на фестивалі Docudays UA у 2020 році, де він отримав призи глядацької симпатії та 2 спеціальні нагороди.

Іловайськ 2014. Батальйон “Донбас” (2019)

У серпні 2014 року командир штурмової групи українського батальйону “Донбас” Тарас Костанчук (позивний “Бишут”) отримав важкі поранення в бою за Іловайськ. Завдяки допомозі небайдужих місцевих мешканців, йому вдається вижити. У той час на нього полює окупаційний комендант Іловайська, росіянин Рунков, який бажає покарати українського командира.

Кінострічка була знята на основі реальних подій, що відбулися у серпні 2014 року під час російсько-української війни. Ініціаторами створення цієї картини стали ветерани АТО, серед яких був і сам Тарас Костанчук.

Погані дороги (2020)

У 2014 році життя тисяч мешканців Донбасу кардинально змінилося. Кожен з них має свою унікальну історію, частину якої багато хто бажав би назавжди видалити зі своєї пам’яті. Долі мирних мешканців обірвалися, вони були змушені залишити свої рідні домівки і втекти якнайдалі, щоб врятуватися. Головні герої – це звичайні люди, яким довелося пережити всі можливі жахи війни. Їхні історії зовсім не схожі одна на одну, але вони дають шанс познайомитися з ними, наче вони були старими друзями. Деяким мешканцям Донецька і Луганська довелося залишити свої домівки, які внаслідок подій виявилися зруйнованими. Інших з їхніми рідними людьми розділив кордон, що з часом виник між колись єдиною державою. Люди зусиллями душі намагалися зберегти любов до своєї батьківщини, пронести її через роки, все ще сподіваючись, що рано або пізно їм все-таки вдасться повернутися до рідного міста, прогулятися його вулицями, зустрітися з близькими, побачитися з друзями і забути про все, що сталося протягом останніх кількох років.

Клондайк (2022)

Події відбуваються в Донбасі, для якого настали тривожні часи. У невеликому селі живуть кілька сімей, які незабаром стануть свідками катастрофи. Недалеко від села падає малазійський “Боїнг”, а падіння MH17 виступає свого роду триггером. Молоді люди незабаром дізнаються про радість батьківства, але очікування народження першої дитини для них перетворюється на складне випробування. Чоловік разом із братом дружини мріють вивести вагітну з небезпечного місця, але евакуація населення ускладнюється через зовнішні обставини.

Майбутня мама категорично проти від’їзду, оскільки не хоче розлучатися з близькими людьми. Усі переконування та аргументи не допомагають, оскільки вона твердо впевнена в правильності прийнятого рішення. Між членами сім’ї постійно виникають сварки, а напруга конфліктів з кожним днем зростає.

Атлантида (2019)

Автор фільму відображає історію життя Донбасу після майбутньої перемоги України над Росією, коли країна повернула всі свої окуповані території. Дія відбувається у 2025 році, після завершення військового конфлікту. Схід країни визнаний непридатним для проживання, а руйнації настільки великі, що відновлення здається нереальним. Після війни Сергій повертається додому і намагається знайти роботу, страждаючи від посттравматичного синдрому. Героїв зіграли непрофесійні актори: волонтери, ветерани АТО та військовослужбовці української армії. Один із головних персонажів – Андрій Римарчук, який є колишнім розвідником, пройшов війну в Донецькій та Луганській областях. В фільмі також знімалися доброволець Василь Антоняк та парамедик Людмила Білека. Зйомки відбувалися переважно в Маріуполі.

10 фільмів про повномасштабне вторгнення росії в Україну

Маріуполь. Невтрачена надія (2022)

Документальний фільм розповідає про людей, які пережили перший місяць повномасштабного російського вторгнення на територію України в Маріуполі, де відбувалися кровопролитні бої. У березні 2022 року колись комфортне і процвітаюче місто опиняється під масштабними бомбардуваннями військової авіації російської армії, яка рівняє з землею житлові квартали, незважаючи на присутність у них мирних мешканців. На тлі масштабних боїв у міській черзі розгортаються історії звичайних людей, які намагаються вижити у пеклі, створеному в Маріуполі окупаційною армією Росії.

Україна. Життя під ударом (2022)

Фільм був знятий у перші два місяці наступу російської армії, в умовах безкінечних атак Росії на облогуваний Харків.

Режисерка фільму Кейт Бланшетт вносить свій унікальний погляд на хроніку подій, що відбувалися під час важкої битви за Харків, розповідаючи історію очима не лише бійців та військових, а й звичайних мирних мешканців, самовідданих рятувальників, які відважно вийшли на передову, прийнявши на себе головний удар під час російського наступу.

У цьому документальному фільмі про війну, Харків предстає у своєму істинному світлі, з оголеними руїнами зруйнованих будинків, які тепер служать мовчазними свідками жорстокості російської армії. В умовах руйнувань і горя життя харків’ян продовжується. Серед героїв фільму — пожежник Роман і парамедики Тетяна і Ірина, чия безстрашна праця в зоні бойових дій стала невід’ємною частиною сюжету.

Наш будинок палає (2023)

Фільм “Наш будинок палає”, який опублікував Денис Казанський, був знятий жителем Маріуполя Миколою Лазаревим. Разом з багатодітною сім’єю він залишився в місті під час блокади і руйнування Маріуполя росіянами. Весною 2022 року родина Колі залишилася в місті, який був оточений з усіх боків російською армією і піддавався жорстоким обстрілам. Протягом усього цього часу Коля фіксував життя своєї сім’ї і події навколо на відео. На знятих ним кадрах люди поховали у дворі вбитих сусідів, їли голубів і вибирали з-під руїн домів загиблих родичів. 

«Цей унікальний відеоматеріал, що переконливо передає жах трагедії Маріуполя, ми змонтували в один документальний фільм», – написав Денис Казанський в описі до фільму. 

Область героїв (2022)

Це перша масштабна кінореконструкція реальних героїчних історій пересічних українців. Команда присвятила цей проект усім волонтерам України, які ціною власного життя врятували та продовжують рятувати тисячі життів.

Все добре, мам (2022)

«У цьому фільмі – три дуже різні та дуже схожі історії. Про воїнів, яким ми завдячуємо тим, що є сьогодні. Про хлопців, які дуже дбали про своїх мам навіть у пеклі боїв за Маріуполь. Про надзвичайних жінок, яких російська агресія закинула у прірву пекучого болю втрати. І про ціну майбутнього України. Ціну, пам’ять про яку ми обов’язково маємо зберегти», – каже автор фільму Євгенія Мазур.

Діти, які вже ніколи (2023)

Більше половини тисячі українських дітей були вбиті окупантами під час повномасштабного вторгнення в Україну. Таку жахливу статистику наводять у Генеральному прокурорському офісі. Десятки маленьких українців російські злочинці цинічно розстріляли зблизька від стрілецької зброї. Розслідувати ці злочини Україні доведеться довго і іноді дуже важко. Разом з правоохоронцями над цим працюють і журналісти. Розслідувачі видання The Kyiv Independent оприлюднили результати своєї роботи. На презентації фільму “Діти, які вже ніколи” побував журналіст “5 каналу” Юрій Пугач.

Маріуполь. Хроніки пекла (2022)

Цей документальний фільм про війну розповідає історії мешканців Маріуполя, яким вдалося вижити. Герої розповідають про тижні та місяці, проведені у місті, яке Росія фактично зрівняла з землею. У їхніх оповіданнях прозвучали жах, стійкість і надія на відновлення, що дозволяє побачити людську витривалість і силу духу в умовах катастрофи.

У спокійному Маріуполі, де до початку війни проживало 430 тисяч людей, панували процвітання і благополуччя, і ніхто з його мешканців не уявляв, що в 2022 році тут загине більше людей, ніж у будь-якому іншому місті з часів Другої світової війни.

Бачення метелика (2022)

Фільм Максима Наконечного піднімає складну і надзвичайно чутливу тему, що виникає в часи війни. У центрі сюжету історія аеророзвідниці Лілії, позивний якої “Бабочка”, яка перебувала в полоні сепаратистів протягом кількох місяців.

Після обміну полонених дівчина постійно повертається думками до пережитих жахів і не може знайти спільної мови з чоловіком та матір’ю. Обстеження показує, що Лілія вагітна — у полоні вона стала жертвою сексуального насильства.

Очевидне рішення — аборт, але дівчина вирішує залишити дитину. Після цього Лілія стикається з непорозумінням, осудом та відвертою травлею оточуючих.

Окупант (2020)

Документальний фільм про війну “Окупант” — це видатна журналістська робота, присвячена війні в Україні. Цей фільм складений з відеоматеріалів, знайдених у телефоні, який належав пленному російському лейтенанту Юрію Шалаяєву. Юрій, який закінчив Московську вищу командну школу і до війни командував мотострілковим взводом у військовій частині в Чечні, опинився в Україні на початку березня. Вже у квітні 2022 року він був взятий в полон.

Унікальні відеоматеріали з особистого архіву окупанта допомагають краще усвідомити масштаби конфлікту та його вплив на життя звичайних людей.

Побачити дно (2023)

“Побачити дно” – це документальний фільм, який пропонує унікальний погляд на цю трагедію і розкриває багато невідомих фактів історії Каховської ГЕС. Фільм розповість про найбільшу техногенну катастрофу останніх десятиліть, про яку попереджали, якої боялися, а говорячи про її наслідки, іноді вдалися до апокаліптичних сценаріїв. 6 червня 2023 року російські війська підірвали Каховську ГЕС, що містила ціле море прісної води – стратегічний запас України.

Найчастіші жанри фільмів про війну в Україні

ЖанрОпис
1ДокументальнийФільми цього жанру часто базуються на реальних подіях та свідченнях учасників війни, а також можуть використовувати архівні матеріали та новинні звіти;
2Військова драмаЦей жанр описує події воєнного конфлікту через призму життя військових та їх боротьби як на фронті, так і вдалині від нього;
3Військовий екшнФільми цього жанру зазвичай акцентуються на бойових сценах та екшн-відрізках, які можуть включати бої, стрілянину, вибухи тощо;
4ДрамаДеякі фільми про війну ставлять у фокус глибокі персонажі та їхні внутрішні конфлікти, відображаючи емоційні та психологічні аспекти війни на людей;
5ІсторичнийЦей жанр розкриває війну через призму історичних фактів та подій, зазвичай намагаючись відобразити точність подій того часу.

Фільм є потужним засобом для відображення війни та її впливу на людей, і історія України не залишилася осторонь цього. Через відображення реальних подій, вони допомагають глядачеві краще зрозуміти та сприймати суворість і героїзм українських солдат та цивільного населення.

Питання – Відповідь

Для чого створюються фільми про війну?

Фільми про війну створюються з кількох причин. По-перше, вони можуть служити як засіб відображення історичних подій та воєнних конфліктів, допомагаючи глядачам краще зрозуміти минуле. По-друге, такі фільми можуть бути засобом пам’яті і вшанування воїнів та цивільних жертв війни. Вони можуть також нагадувати про важливість миру та сприяти розумінню страшних наслідків воєнних дій для людей і суспільства в цілому. Такі фільми можуть також використовуватися як засіб патріотичного виховання та стимулювання національної єдності та підтримки воїнів та ветеранів.

Як знімають фільми про війну?

Зйомки фільмів про війну вимагають великої уваги до деталей та безпеки. Зазвичай вони проводяться на спеціально побудованих або орендованих майданчиках, що відтворюють бойові місця та обстановку воєнного часу. Використовуються реквізит, костюми та реконструкції, щоб максимально відтворити атмосферу військових дій. Часто для зйомок використовуються спецефекти та комп’ютерна графіка, щоб створити реалістичні бойові сцени. Також важливою є робота з акторами, яка включає підготовку до відтворення військових ролей та участь в тренуваннях.

Які українські актори пішли воювати?

Дуже багато медійних особистостей з початком повномасштабної війни пішли захищати країну від ворога. З акторів, це : Олександр Печериця; Ахтем Сеітаблаєв; Олексій Тритенко; Гарі Бірча; Андрій Федінчик; Володимир Ращук; Сергій Філімонов; Руслан Пахомі.

Цю сторінку знаходять по таким запитам:
фільми про війну в Україні, топ фільмів про війну в Україні, Фільми про російсько-українську війну на Донбасі, фільми про повномасштабне вторгнення росії в Україну, Найчастіші жанри фільмів про війну в Україні

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *