Що таке піца, знають, напевно всі. А чи знаєте ви, хто такий піцайоло? Можливо, це той, хто вигадав цю страву або може, той, хто полюбляє її їсти? Тоді виходить, ми всі піцайоли? Чи ні? Якщо цікаво, нумо разом розбиратися, що тут до чого.
Піцайоло, хто це? Та чому його так називають?
Насправді піцайоло – це кухар, який спеціалізується на приготуванні піци. Він повністю контролює цей процес, починаючи з замішування тіста та закінчуючи розпалюванням печі й випіканням. Він може виконувати різні трюки з тістом, поки формує корж. В Італії це доволі поважна людина. У піцайоло навіть є своє професійне свято, яке відзначають 25 жовтня.
У англомовних регіонах спеціаліста з приготування піци ще називають піцамейкером. Цей сучасніший та зрозумілий більшості людей термін дослівно перекладається як “виробник піци”. Здається одне й те саме. Але справжні майстри своєї справи воліють, щоб їх називали саме піцайоло. Це підкреслює їх професіоналізм та висловлює повагу.
Не кожен кухар, що готує піцу, може називатись піцайоло, бо не кожен може зробити це правильно та смачно. І тільки справжній маестро та знавець своєї справи випікає найсмачніші піци. Адже він не просто розкачує тісто, викладає начинку та відправляє страву у піч.
Він знає, як правильно замісити тісто, та може потішити публіку вправним поводженням з ним. Він не використовує скалку для розкачування коржа, а робить це виключно вручну. Він знає склад всіх класичних начинок, вміє вдало поєднувати соуси та інгредієнти. А ще він робить по справжньому смачну піцу. До речі піца у Львові готується справжнім піцайоло.
Як правильно казати: піцейола чи піцайоло?
Казати піцейола – це було б невірно. Адже термін походить від слова “pizza”. Тож правильно буде саме піцайоло. А префікс “aiolo” тут вказує на приналежність людини до якогось ремесла або справи. У цьому випадку до виробництва піци.
Першим піцайоло, про якого згадує історія, став кухар з Неаполя Рафаель Еспозіто. Звісно, він був не єдиним, було і безліч інших вправних майстрів. Але запам’ятали саме його. Адже легенда говорить, що саме він створив одну з найпопулярніших у світі піц – “Маргариту”, догодивши цим королеві Італії Маргариті Савойській. Після чого це направлення пекарського ремесла й отримало свою назву.
Згідно з легендою, Рафаелю було доручено приготувати страву, яка б могла здивувати та сподобатись королеві, що на той час гостювала у палаці Каподимонте. Тоді кухар приготував три види піци з різними начинками. Найбільше Маргариті сподобався варіант, що був виконаний у кольорах італійського прапора. До складу її входили: сир “Моцарела”, томати та зелений базилік. Вважається, що саме на честь королеви й була названа страва.
Чи так було насправді, знали лише свідки тих подій, які стались у далекому 1889 році. Бо є також згадування про те, ніби-то ще у 1849 році у своїх записах про начинки до цієї страви Емануель Рокко вказував такі ж інгредієнти. Тож питання про те, хто саме придумав “Маргариту”, спірне. Але це не міняє того, що така професія, як піцайоло – це не просто ремесло, це відображення давніх традицій та культури Італії.
