Проблема правильного вживання слів українською мовою завжди привертає увагу мовців та тих, что вивчає мову. Однією із ключових аспектів є вірне ставлення до виразів, таких як “неможливо”/ ”не можливо” / ”не можна”. Часто виникає питання, чи слід писати це вираження разом чи окремо. У цьому дослідженні ми глибше розглянемо правила вживання “не можливо” та розкриємо контекст, в якому це вираження слід застосовувати, надаючи чіткі приклади та пояснення. Приєднайтеся до нас у подорожі в світ правильної української мови, де кожне слово має своє вагоме значення.
Як правильно пишеться слово «не можна» або «не можливо»?
В українській мові слово “можна” – це прислівник, який утворений від прикметника “можливий”. Коли частка “не” поєднується з прислівниками, вони пишуться окремо. Таким чином, “не можна” пишеться окремо, а не разом.
В яких випадках «неможливо» пишеться разом?
“Неможливо” пишеться разом, коли вживається як одне слово для вираження неможливості чого-небудь.
- Зараз неможливо виїхати за місто через погодні умови;
- При такому розкладі неможливо виконати всі завдання вчасно;
- Під час ремонту будинку жити в ньому неможливо;
- При відсутності важливої інформації прийняття рішення може бути неможливим;
- Під час роботи зі зберіганням конфіденційної інформації безпека є надто важливою, і її порушення є неможливим.
В яких випадках «не можливо» пишеться окремо?
“Не можливо” пишеться окремо, коли об’єднано частку “не” з прикметником “можливо” для створення складносурядного присудка.
- Під час перевірки виявилося, що цей підхід не можливо застосувати в даному випадку;
- У вас є обмежений час, і це завдання не можливо виконати так швидко;
- При зміні умов реалізації проекту стало зрозуміло, що його завершення стає не можливо;
- Внаслідок технічних проблем використання цієї програми тимчасово стає не можливим;
- Використання цього методу стає не можливим в силу змін у законодавстві.
В яких випадках «не можливий» пишеться окремо?
“Не можливий” пишеться окремо, коли прислівник “не” поєднується з прикметником “можливий” у складносурядному присудку.
- Такий варіант не можливий за наявної інформації;
- За нинішніх умов виконання цього завдання є не можливим;
- В ряді випадків цей підхід може стати не можливим для реалізації;
- З погіршенням погодних умов вихід на вулицю може стати не можливим;
- Зміни у проекті можуть зробити попередню концепцію не можливою виконати.
В яких випадках «неможливий» пишеться разом?
“Неможливий” пишеться разом, коли вживається як прикметник для опису чого-небудь, що неможливо.
- Ця задача є технічно складною і, можливо, неможливою для вирішення протягом короткого часу;
- Внаслідок важливих обставин реалізація цього проекту може стати неможливою;
- З погіршенням ситуації у країні подорожі можуть стати неможливими;
- Використання цього методу може бути технічно неможливим у даному контексті;
- Зміни у законодавстві можуть зробити попередню стратегію неможливою виконати.
Зворот | Правило |
Не можна | Вживається окремо, коли частка “не” поєднується з дієсловом “можна” для вираження неможливості чого-небудь. |
Неможливо | Вживається разом, коли використовується як самостійний присудок або для вираження загальної неможливості. |
Не можливий | Вживається окремо, коли частка “не” поєднується з прикметником “можливий” у складносурядному присудку. |
Неможливий | Вживається разом, коли використовується як прикметник для опису чого-небудь, що неможливо. |
Не можливо | Вживається окремо, коли частка “не” поєднується з дієсловом “можливо” для вираження неможливості чого-небудь. |
Після ретельного розгляду вживання “не можливо” та “неможливо” в українській мові можна зробити важливий висновок. “Неможливо” вживається разом, коли мовиться про абстрактну, загальну неможливість, в той час як “не можливо” вживається окремо, коли частка “не” поєднується з прикметником “можливо” для створення складносурядного присудка.
Ці два варіанти вираження неможливості мають свої конкретні сфери застосування, і вірне їх вживання важливо для точності мовлення. Підтримання правильної форми допоможе уникнути непорозумінь та сприятиме ясній та лаконічній комунікації в українській мові.