Деякі прикметники в українській мові викликають сумніви навіть у філологів. Слово, утворене від «кінь», часто пишуть з помилкою, додаючи зайву м’якість. Але літературна норма має чітке пояснення, яке базується на усталених правилах словотворення та орфографії. Щоб правильно вживати це слово, варто розібратись, яка форма закріплена офіційно.
Походження та правопис слова “кінський”
Це слово входить до теми «Творення прикметників» у курсі української мови в 6 класі. Учні розглядають способи словотворення і вчаться добирати прикметники до іменників за змістом.
Правопис слова “кінський”
У підручнику «Українська мова» (автори Заболотний О. В., Заболотний В. В., 2014) подано правило творення прикметників за допомогою суфікса -ськ-. Якщо основа іменника закінчується на твердий приголосний, м’який знак не вставляється. Саме так утворюється кінський від слова кінь.
У «Українському правописі» (2019), § 98 це правило подано як загальне для прикметників з суфіксом -ськ-. Форма кінський є єдино правильною. У Словнику української мови в 11 томах і Орфографічному словнику української мови (2012) фіксується тільки вона.
Написання слова “кінський” у прикладах
Слово кінський належить до розряду відносних прикметників. У мовленні воно позначає ознаку предмета через зв’язок із конем.
Щоб перевірити правильність написання, потрібно спиратися на морфемний склад і правила творення прикметників із суфіксом -ськ- без м’якого знака після твердого приголосного.
- На параді крокували вершники у кінському спорядженні, яке виблискувало металом і шкірою.
- Дослідники взяли зразки кінського волосу, щоб вивчити структуру білків у волосяному покриві.
- У музеї стояв старий кінський віз, поруч із яким зберігалася амуніція з козацьких часів.
- Письменник описав запах кінського поту, що змішувався з духом дороги і степу.
- Ветеринар призначив курс ін’єкцій для лікування кінського суглоба після травми.
- За селом збудували великий кінський манеж, де відбувались тренування перед змаганнями.
- До табору привезли нову партію кінських сідел, виготовлених вручну.
- Учений порівнював анатомію людської стопи з будовою кінського копита.
- Пастух лагодив кінський повід, переплітаючи шкіру й металеві кільця.
- На гербі була зображена кінська голова як символ сили і шляхетності.
У Словнику української мови (том 4, Інститут мовознавства, 1973) прикметник “кінський” тлумачиться як той, що стосується коня. У словнику подано нормативну форму без варіантів. Це підтверджує єдиний правильний варіант написання.
Переносні значення слова “кінський”
У переносному вживанні слово “кінський” використовується для передачі інтенсивності, грубості, надмірності або чогось властивого великій силі. Такі значення закріпилися в публіцистиці, розмовному стилі, художніх текстах. Лексичне перенесення спирається на уявлення про фізичну міць або розміри коня як тварини.
| вираз | значення | приклад у реченні |
|---|---|---|
| кінський апетит | надзвичайно сильний голод | Після роботи в полі прокинувся кінський апетит. |
| кінська доза | надмірна кількість чогось | Йому влили кінську дозу кофеїну перед іспитом. |
| кінська сила | потужність двигуна | Авто розганяється за рахунок кінських сил під капотом. |
| кінський сміх | гучний, некерований регіт | З-за лаштунків прорвався кінський сміх, що порушив дисципліну. |
| кінський розмах | перебільшений масштаб | Проєкт мав кінський розмах і вартість у мільйони. |
| кінське обличчя | грубе, витягнуте або непропорційне лице | У нього типове кінське обличчя з важкою щелепою. |
| кінська праця | важка, виснажлива фізична робота | Весь день минув у кінській праці без перепочинку. |
Переносні значення формуються за метонімією або порівнянням, де кінь виступає як уособлення сили, розміру або безконтрольної енергії. У словнику Білодіда (1973) слово “кінський” тлумачиться також як елемент сталих зворотів з фіксованою конотацією. Такий розвиток значення показує, як прикметник з біологічним коренем стає маркером гіперболи в щоденному мовленні.
